Рада внесла зміни до Цивільного кодексу щодо неможливості витребування певного майна від добросовісного набувача

Верховна Рада 6 жовтня ухвалила як Закон законопроект 6101 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності суб'єктів державного сектору економіки.

Наразі він очікує підпису Президента Зеленського.

Зокрема, як випливає з правок до другого читання, законом внесено зміни до Цивільного кодексу (ч. 2 статті 388):

Відповідно до них майно державної або комунальної власності не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане за результатами аукціонів (публічних торгів) на підставі та у порядку, передбачених законами.

Також закон доповнює Господарський кодекс статтею 24-1, за якою:

Продаж, найм (оренда) об’єктів державної та комунальної власності здійснюються на конкурентних засадах шляхом проведення електронних аукціонів (публічних торгів) у дворівневій електронній торговій системі з урахуванням особливостей, визначених законами.

Крім того, новий закон визначає, що державними акціонерними товариствами є акціонерні товариства, 100 відсотків акцій у статутному капіталі яких перебувають у державній власності.

Цікаво, що у Головному юридичному управлінні Верховної Ради вважали, що законопроект треба взагалі відхилити. Одна з причин - порушення процедури його прийняття.

«На порушення вимог частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України законопроектом вносяться зміни, які не були предметом розгляду законопроекту у першому читанні і, виходячи зі змісту порушених у цих змінах питань, не стосуються основного предмета його регулювання, - зазначали у ГЮУ.

Зауваження у ГЮУ  викликали і зміни до Господарського та Цивільного кодексів.

«Відповідно до абзацу другого частини другої статті 388 Цивільного кодексу України (в редакції законопроекту) "майно державної або комунальної власності не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане за результатами аукціонів (публічних торгів) на підставі та у порядку, передбачених законами". Однак ні з пояснювальної записки до законопроекту, ні з системного аналізу його положень неможливо однозначно встановити доцільність та сутність цього положення.

ЦК України передбачає як одні з основних способів захисту віндикацію та реституцію. Проте наведене положення законопроекту є неоднозначним та допускає до одного й того ж майна віндикацію, не допускаючи реституцію, і навпаки, залежно від фактичних обставин.

Так, наприклад:

якщо майно незаконно витребувано на користь держави чи територіальної громади у фізичної чи юридичної особи (законний власник) та  надалі продано на публічних торгах (аукціоні) іншій фізичній чи юридичній особі, то законний власник не зможе витребувати таке майно у фактичного володільця. У цьому випадку законний власник такого майна матиме право стягнути з держави чи територіальної громади завдані йому збитки.

При цьому такий підхід не зовсім враховує необхідність мати право вибору способу захисту порушеного права особи, про що свідчить і практика Європейського суду з прав людини.

Якщо майно державної або комунальної власності продане за результатом аукціону (публічних торгів) з певними порушеннями, то від безпосереднього покупця держава чи територіальна громада зможе повернути таке майно, застосувавши реституцію. Однак якщо таке майно буде відчужено  покупцем іншій особі, то держава не зможе застосувати віндикацію як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

У цьому випадку навіть при продажі майна на вкрай невигідних умовах держава чи територіальна громада (у разі відчуження такого майна покупцем третій особі) не зможе повернути собі таке  майно, а це може призвести до негативних економічних наслідків та до завдання шкоди економічній безпеці держави, що особливо негативно може вплинути на неї під час дії воєнного стану.

При цьому відсутність судового контролю, внаслідок неможливості застосування віндикації несе значні корупційні ризики», - зазначили у юридичному управлінні Ради.

Джерело: «Судово-юридична газета»